- чудотворець
- -рця, ч.1) рел. Той, хто творить чудеса (у 1, 2 знач.). || Святий, який нібито має такий хист.2) перен., розм. Той, хто захоплює, чарує своїм мистецтвом, працею.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
чудотворець
Смотреть что такое "чудотворець" в других словарях:
чудотворець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Пинигин, Геннадий Иванович — Геннадий Иванович Пинигин Дата рождения: 19 мая 1943(1943 05 19) (69 лет) Место рождения: Акутиха, Алтайский край Страна … Википедия
ИЗЯЩНЫЙ — Слово изящный вошло в древнерусский литературно книжный язык из языка старославянского. По своему происхождению оно обычно связывается с глагольной темой *изьм и глаголом изѧти (ср. современное изъяти). Его первоначальное значение понимается как… … История слов
Сербин, Яков — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Сербин. Яков Сербин киевский печатник и гравер второй половины XVIII столетия. Имел собственную типографию и без разрешения цензуры печатал и продавал книги: «Богородиця… … Википедия
Агафон Чудотворец — Преподобный Агафон Чудотворец Киево Печерский Почитается: в православной церкви … Википедия
чудотвор — а, ч., рідко. Чудотворець … Український тлумачний словник
майстер — 1) (той, хто досяг високої майстерности, досконалости у своїй роботі, творчості), віртуоз, митець, мастак, артист, штукар, майстерник; у[в]мілець, чаклун, маг (той, хто досяг найбільшої вправности в чомусь); чарівник, чудотворець, чародій,… … Словник синонімів української мови
святий — I 1) (який, за християнською релігією, провів життя у служінні Богові), пресвятий, трисвятий, праведний, преподобний; безгрішний, безгріховний (який не зробив нічого супроти релігійної моралі) 2) ім. праведник, праведний, преподобник, преподобний … Словник синонімів української мови
